Кодеин напиток Lean (лин) что такое наркотик Великие Луки

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Хи-хи, ребята, как насчет парочки удивительных историй из моей жизни? Сегодня расскажу вам, как я смог приобрести закладки, стать вампиром и съесть крысу! Да-да, вы не ослышались. Готовы услышать?

Все началось с моей постоянной жажды к новым ощущениям. Хала мне всегда была нужна, чтобы удовлетворить свою жажду приключений. Но на этот раз я решил пойти еще дальше. Я хотел попробовать что-то невероятное, что-то, чего никогда раньше не пробовал. И тут мне в голову пришла идея о кодеине.

Купить закладки оказалось непросто, но мой непреклонный дух не позволял мне сдаваться. Я искал контакты, рылся в подпольных сообществах и, наконец, нашел то, что искал. Встреча состоялась на притихшей улице, а деньги перешли владельцу кода. Моя честно заработанная хи-хи волшебным образом превратилась в забытье и мечты.

Стрелка попала в мою руку, и я размышлял, способен ли я стать настоящим вампиром. Может быть, это был подхал наивности, но мне хотелось проверить грани своей возможности. Так что я сделал решительный шаг и впрыснул себе код. Вскоре я почувствовал, как сила проникает в меня, как будто я оказался в совершенно новом мире, в котором все возможно.

Мои скудные жизненные силы возродились, и я ощущал невероятную энергию. Чувствовалось, будто я пил кровь самого жизненного эликсира. Мир стал казаться ярче и насыщеннее. Я готов был стать вампиром настоящим.

Но, несмотря на все волшебство, реальность не прошла мимо меня. Вместе с кодом я получил неожиданный подарок – голод. Это был голод, который давил меня изнутри, голод, который я не мог удовлетворить обычной пищей. Я понял, что для моего существования теперь требуется нечто большее.

Голод привел меня к мысли о крысе. Она была всего лишь мелким созданием, но я чувствовал, что она может утолить мой голод. Я вышел на улицу, ощущая ее запах, и в этот момент все просто застыло вокруг. Кажется, что время остановилось, чтобы подарить мне возможность насладиться."Они" могли считать меня сумасшедшим, но я был готов съесть крысу, чтобы выжить.

Угомонившись в укромном месте, я приступил к своему обеду. Но не думайте, что это было легко или приятно. Все это было дико и отвратительно. Каждый кусок крысиного мяса, каждый запах ее кожи проникал в мои чувства, заставляя меня преодолевать отвращение. Я съел каждую косточку и каплю крови, будто это была последняя пища на Земле.

Закончив свой ужин, я осознал, что необыкновенным образом изменен. Быть может, я теперь действительно вампир. Мое сердце билось гораздо сильнее, чем когда-либо раньше, а мои чувства стали более острыми и проницательными.

Гидрач и гидро... мне уже не интересны. Моя новая жизнь в земле теней стала иным видом наслаждения. Мне хотелось пробовать разные вещи, исследовать неизведанные грани себя. Я стал вампиром – созданием ночи, и мой мир претерпел необратимые перемены.

Такие вот истории, ребята. Мой путь во тьму и искушение открыл для меня новые возможности и ощущения. Хотите испытать свою судьбу?